- постукати
- [поусту/катие]
-айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
постукати — аю, аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. || Піти, поїхати зі стукотом, викликаючи стукіт. || Стукаючи (у двері, у вікно), дати знати про свій прихід, попросити дозволу зайти до хати, кімнати … Український тлумачний словник
постукати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побити — б ю/, б є/ш, док., перех. 1) з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому небудь, об щось. 2) кого. Завдати ударів кому небудь; вибити. || перен. Піддати гострій критиці, викрити кого , що небудь. 3) Позбавити життя, вбити всіх чи… … Український тлумачний словник
покалатати — а/ю, а/єш, док. 1) Сильно постукати. 2) Подзвонити; забити у дзвін … Український тлумачний словник
попукати — аю, аєш, док., діал. 1) Полопатися, потріскатися, луснути (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). 2) Постукати … Український тлумачний словник
постукатися — аюся, аєшся, док. Постукати (у двері, у вікно), даючи знати про свій прихід, прохаючи дозволу зайти до хати, кімнати … Український тлумачний словник
постукотіти — очу/, оти/ш, док. Підсил. до постукати. || Піти, поїхати зі стукотом, викликаючи стукіт … Український тлумачний словник
запукати — дієслово доконаного виду постукати діал … Орфографічний словник української мови
попукати — дієслово доконаного виду потріскатися; постукати діал … Орфографічний словник української мови
запукати — пукам, каш, Ол. Постукати, застукати … Словник лемківскої говірки